Експерти проаналізували понад 2000 деталей із 6-ти літаків – пʼяти Су різних модифікацій та одного Міг. Самі деталі та інформацію про них – отримані від військових та урядових джерел. Дані лягли в основу звіту «Крила війни: Аналіз західних компонентів у російських винищувачах», котрий НАКО презентувала разом із іншими експертами, які досліджують російське озброєння, а також формують санкційну політику щодо Росії.
Згідно зі звітом, у російських винищувачах використовуються компоненти 244 компаній із 22-х країн світу. Найбільше цих компонентів – 64% – завозять із США. Решту – із Японії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Тайваню та Нідерландів.
У Росію товари західних компаній переважно потрапляють через треті країни – за такою схемою працюють щонайменше 58 основних військових підприємств. Так Росія переймає досвід інших авторитарних режимів, зокрема Ірану, який знаходиться під санкціями вже багато років.
«Іран вибудував по всьому світу мережу постачальників критичних технологій, які дуже фахово, дуже часто кримінально постачають Ірану необхідні товари. Це юридичні, фізичні особи, дипломати, які працюють в різних країнах, можуть швидко реєструвати різні фірми, пересуватися між країнами, організовувати транзакції.Тож країни-партнери повинні працювати на випередження, щоб допомогти нам зупинити російську воєнну машину», – заявила виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олена Трегуб.
Лише у 2023 році Росія витратила щонайменше 4,2 млрд доларів на електронні комплектуючі, які можуть використовувати для військових цілей, показало дослідження. Майже 55 % компонентів, ідентифікованих у винищувачах РФ, є критично важливими для російського ВПК. І цей потік компонентів, за словами Агії Загребельської, очільниці напрямку мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК, продовжує рух різними ланцюжками постачання.
«Кожна поставка, яку ви бачите в цьому звіті, це труна для українців. Це не цифра, а труна, яка має конкретне прізвище, яка має дітей, чоловіка чи дружину, батьків. Це життя», – наголосила спікерка.
Загребельська підкреслила: у майбутньому потрібно не лише запроваджувати нові санкції, але й вимагати більш суворого виконання, моніторингу і контролю цих санкцій країнами. Для цього потрібно, щоб Україна та міжнародні партнери діяли спільно, обмінювалися даними, досвідом і швидше реагували.
«Санкційна збірна» – так Владислав Власюк, радник керівника Офісу Президента, секретар міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола назвав групу експертних організацій, які досліджують російську зброю, допомагаючи запроваджувати нові санкції. І тут важлива роль кожного. Так Власюк навів приклад ГУРу, який вчора на Харківському напрямку під кулями добув зразок хімічної зброї Росії.
«Ключове, що нам вдається робити, по-перше – переконувати партнерів, друге – давати достатньо інформації, ідей та доказів. І третє – навіть тиснути на партнерів, щоб їм доводилося приймати ті чи інші санкції. Іноді треба і хвалити – бо їхні уряди перебувають під тиском. Бо санкції проти Росії часто мають наслідки для економік цих країн. Це теж треба розуміти і поважати», – відзначив Власюк.
Олена Білоусова, консультантка зі стратегічних проєктів Київської школи економіки, яка зокрема з’ясовувала походження компонентів російської зброї в рамках співпраці із міжнародною санкційною групою Єрмака-Макфола, закликала країни-партнери працювати над подовженням санкцій і запровадженням нових. Адже, за її оцінками, з початку повномасштабного вторгнення середнім терміном дії санкцій було 6 місяців – по завершенні цього терміну Росія знаходить обхідні шляхи й обмеження втрачають актуальність. Нові ефективні заходи мають прийматися на випередження, поки діють старі – упевнена Олена.
«Після введення санкцій у 2022-ому році спочатку було велике зниження об’ємів торгівлі критичними компонентами. Але після цього дуже швидко ми побачили відновлення, десь у серпні 2022-ого року. Російський імпорт повернувся до об’ємів, що фіксувалися на початку вторгнення. Не буває таких санкцій, які б ми запровадили один раз – і вони працюють вічно»
На необхідності впровадження механізмів відповідальності для компаній, котрі продовжують надавати Росії комплектуючу базу, наголосила засновниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Одним із таких механізмів, на її думку, може бути блокування юридичних осіб російської агентурної мережі. Це кілька сотень компаній по всьому світу, які перекидають західну продукцію в Росію через треті країни.
«Коли ми їх прикриємо, звичайно, що через якийсь час ФСБ почне створювати нову мережу. Але ми виграємо час для України і для життя українських людей. Тому що західні технології вбивають українців», – підсумувала Берлінська.
Денис Гутик, радник Ради економічної безпеки України, наголосив на важливості корпоративного комплаєнсу в контексті санкційної політики. На його думку, репутаційні ризики зокрема дуже гостро відчувають фінансові установи – саме вони можуть відмовити, приміром, у кредиті «сумнівному» клієнту. А це безпосередньо позначиться і на його платоспроможності, і на можливостях виробляти той чи інший товар.
«Результати американських санкцій показують: коли банки відчувають великі ризики від санкцій, тоді комплаєнс стає жорстким. По сектору виробників і дистриб’юторів, особливо товарів подвійного призначення, ми таких жорстких заходів не бачили. Корпоративний комплаєнс із стандартами, закріпленими на законодавчому рівні, та відповідальністю за порушення цих стандартів – це універсальний інструмент, якого зараз не вистачає», – упевнений Гутик.
Наголосила на важливості співпраці з партнерами і модераторка заходу, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, колишня Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
«Нам дуже важливо зрозуміти, що у 2014 році це була війна Росії проти України, а в 2024 році це вже війна вісі авторитарних режимів – Росії, Китаю, Північної Кореї, Ірану. Саме тому Україні та її союзникам слід вибудувати системну гру на випередження. Зробити так, щоби санкції стали пекельними – і ми побачили повну економічну ізоляцію», — переконана Гопко.
НАКО регулярно досліджує зброю, яку використовують росіяни та її компоненти (зокрема те, хто їх постачає). Експерти організації вивчали, із чого складаються «Іскандери», «Калібри», а разом із Wall Street Journal розбирали «Шахеди». На основі цих даних і не тільки, два роки поспіль (у 2022-ому і 2023-ому) експерти укладали свої пропозиції щодо санкційних списків від України для Єврокомісії. Як результат – 27 російських виробників зброї, поданих НАКО, потрапили до 9-го пакету санкцій Єврокомісії та ще 2 компанії – до 10-го.
Участь у презентації взяли чимало представників країн-партнерів України, дякуємо їм за увагу до нашого звіту. Також хотіли би висловити подяку Міжнародному центру української перемоги за сталу адвокацію теми закордонних санкцій.
Презентація аналітичного звіту організована Незалежною антикорупційною комісією (НАКО) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Позиція учасників заходу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
