Європейський Союз розробляє новий механізм фінансування України в 2026–27 роках. Йдеться про репараційний кредит під заставу заморожених російських активів. Планується, що Україна вже зараз отримає кошти, а повертатиме їх лише тоді, коли РФ виплатить репарації. У разі ухвалення цей механізм може стати прецедентом у міжнародному праві, якщо модель мобілізації активів держави-агресора почнуть копіювати у світі. Це пише Європейська правда.
Спочатку в ЄС розглядали репараційний кредит на суму €140 млрд. Однак 3 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз пропонує покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, тобто €90 млрд.
Більшість країн ЄС підтримують це рішення. «Серед нас зростає консенсус щодо того, що не лише європейські платники податків повинні платити за підтримку України, але й що Росія має бути притягнута до відповідальності. Саме Росія є винуватцем, вона завдала шкоди, і має відповісти. І я думаю, що тепер у нас є надійний, законний спосіб зробити це за допомогою пропозицій щодо репарацій», — на початку жовтня зазначала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Бельгія прагне розділити ризики з іншими країнами ЄС
Водночас з низкою застережень щодо репараційного кредиту виступає Бельгія. Саме в бельгійському депозитарії Euroclear лежить найбільша частка російських коштів — 185 з 211 млрд євро заморожених в ЄС активів.
Зокрема, премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер у листі до президентки Єврокомісії фон дер Ляєн назвав механізм репараційного кредиту «принципово неправильним», оскільки він може поставити країну у вразливе становище. «Було б несправедливо і нечесно очікувати, що, хоча переваги такої схеми будуть для всіх, витрати і ризики понесе Бельгія», – написав де Вевер. Він також додав, що поспішне впровадження механізму може завадити мирним переговорам між Україною та Росією.
Відповідно, Бельгія прагне розділити економічні, юридичні та політичні ризики з іншими країнами ЄС. Ті, зі свого боку, мають колективно надати ліквідність для покриття суми активів, що зберігається в Euroclear, у разі скасування санкцій проти Москви, цитує де Вевера Європейська правда. Крім того, інші західні країни, де також заморожені активи РФ, повинні взяти на себе зобовʼязання щодо аналогічних домовленостей.
«Репараційний кредит не віддаляє нас від миру — він посилює українські позиції за переговорним столом, підвищуючи для Кремля ціну агресії. Тому Росія не нехтує гібридними атаками проти Бельгії, яка фактично має ключовий голос у цьому питанні. Це лише доводить, наскільки важливо ухвалити правильне рішення — і зробити черговий крок до сталого миру в Європі», — зазначила виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
Що пропонує Єврокомісія?
Цього тижня у Єврокомісії заявили: підготували пропозицію про «репараційний кредит», що враховує раніше висловлені Бельгією побоювання. За словами фон дер Ляєн, Єврокомісія передбачила «дуже сильні запобіжні механізми для захисту держав-членів і максимального зменшення ризиків». Президентка Єврокомісії також підкреслила, що пропозиція охоплює не лише Euroclear, а й інші фінансові установи, де заморожені російські активи.
«Що дуже важливо, ми створили дуже сильний механізм солідарності, де в самому кінці ЄС може втрутитися. Ми хочемо запевнити всі наші держави-члени, але особливо Бельгію, в одній речі: ми справедливо розділимо тягар, як це прийнято в Європі», — сказала Урсула фон дер Ляєн.
Тим не менш, ще до оприлюднення Бельгія жорстко розкритикувала підготований документ, передає Європейська правда. «Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх можливих, оскільки він ризикований, такого ніколи ніхто раніше не робив», – заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево. Тож уряд Бельгії наполягає, щоб ЄС взяв запозичення на зовнішніх ринках.
Чому репараційний кредит для України потрібно ухвалити якнайшвидше?
Наразі на фінансування України спрямовують відсотки від російських активів, тоді як самі кошти лишаються в депозитарії. Та заплановані програмою ERA Loans €18 млрд від ЄС мають повністю виплатити вже наприкінці 2025 року. Тому Європа шукає нові можливості, серед яких репараційний кредит називають «найбільш ефективним шляхом підтримати оборону та економіку України». А також «найяснішим способом дати Росії зрозуміти, що час не на її боці».
У ЄС розглядають й інші варіанти на випадок, якщо не вдасться погодити репараційний кредит. Наприклад, Європа візьме кредит на зовнішніх фінансових ринках — спеціально для України. За словами президентки Єврокомісії, держави-члени ЄС мають одноголосно ухвалити рішення щодо такого запозичення.
З огляду на обмежені фінансові ресурси, Україна гостро потребує зовнішньої підтримки. За оцінкою МВФ, непокриті фінансові потреби складають понад €135 млрд на 2026–27 роки — за умови, що війна завершиться в кінці 2026 року. Важливо, щоб кошти від міжнародних партнерів почали надходити не пізніше другого кварталу 2026 року. Їх спрямують до держбюджету та на військові потреби. Якщо ухвалення рішення затягнеться, це безпосередньо вплине на боєздатність української армії, пише РБК-Україна.
За три роки повномасштабного вторгнення Росія завдала Україні збитків щонайменше на €500 млрд. З 2014 року загальна сума збитків може сягати €850 млрд, повідомляв Офіс Президента України.