16 квітня 2020

Сьогодні Верховна Рада мала розглядати Законопроект про оборонні закупівлі у другому читанні. Втім під час засідання парламенту його зняли з розгляду після відповідного звернення Президента. Офіційно оголосили, що Володимир Зеленський «звернувся до ВРУ з повторним листом щодо вимоги проведення позачергового засідання з уточненим порядком денним, з якого було вилучено 2398-д».

Наразі подальша доля цього законопроекту – невизначена. Ми щиро сподіваємося, що його включать у порядок денний під час найближчих наступних засідань і відповідно народні депутати розглянуть його.

Обіцянки Президента 

У березні 2019 під час виборчої кампанії тоді ще кандидат у Президенти України Володимир Зеленський у відповідь на Запитальник НАКО обіцяв реформувати оборонні закупівлі. Зокрема, обіцяв, що буде прийнято закон про оборонні закупівлі (у відповідях згадується як акон про ДОЗ), який вирішить низку нагальних проблем, зокрема:

  • Врегулює питання ціноутворення продукції за державним оборонним замовленням;
  • Запровадить конкурентні процедури під час закупівлі продукції, робіт та послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю;
  • Скасує закритий реєстр виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю, і створить відкритий реєстр виробників оборонної продукції.

Законопроект, який мала сьогодні розглядати Верховна Рада, відповідає зазначеним обіцянкам Володимира Зеленського, які ми отримали від нього понад рік тому. Тож НАКО сподівається, що народні депутати вже найближчим часом матимуть шанс висловити своє ставлення до нього. 

Чому цей закон настільки важливий?

Чинному Закону України «Про державне оборонне замовлення» – вже 20 років, а ЗУ «Про державну таємницю», який також потребує істотних змін,  – 26 років. За цей час нормативно-правова база у цій сфері суттєво не змінювалося, а філософія та принципи державних закупівель радянськими: все засекретити. Окрім того, реформа державних закупівель є зобов’язанням України щодо гармонізації правил оборонних закупівель із стандартами країн-партнерів НАТО та ЄС у частині, що стосується оборонної Директиви 2009/81/ЄС, і закріплена в імплементаційній частині Угоди про Асоціацію з ЄС. 

Попередня влада традиційно стверджувала, що ці закупівлі мають бути засекреченими, щоб зберегти державну таємницю і не допустити витоку такої інформації, якою можуть скористатися російські спецслужби. Втім насправді цей аргумент часто слугує прикриттям для корупційних схем, неефективного використання бюджетних коштів, і як наслідок, негативно впливає на обороноздатність та загрожує безпеці і оборони країни в цілому. Про приклади таких зловживань можна прочитати у дослідженні НАКО про корупційні ризики в оборонних закупівлях

Ми вважаємо цей законопроект критично важливим для сектору безпеки і оборони України. Одна з його ключових переваг – у тому, що він системно змінює законодавство у сфері оборонних закупівель з радянського на європейське. 

Законопроект має мінімізувати корупційні ризики у секторі оборони: він забезпечує відкритість процедур оборонних закупівель, суттєво підвищує прозорість планування таких закупівель, забезпечує дієвий громадський та демократичний цивільний контроль. Завдяки цьому бюджетні кошти на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення будуть використовуватися більш ефективно. Окрім того, законопроект також передбачає можливість створення Централізованої закупівельної організації для Міноборони, яка також зможе заощаджувати для відомства кошти і мінімізувати корупційні ризики. 

Удосконалити розсекречення 

Незважаючи на ряд беззаперечних переваг Закону «Про оборонні закупівлі», є в ньому і певні проблемні моменти. 

Однією з цілей закону є розсекречення контрактів за державним оборонним замовленням (ДОЗ). Це суспільно важлива інформація, яка становить інтерес для громадськості – платників податків та громадян країни, що знаходиться у стані збройного конфлікту з іноземною державою. Так, із ЗУ “Про державну таємницю” вилучається положення, яке дозволяє засекречувати інформацію про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання  ДОЗ. У майбутньому автоматичного засекречення ДОЗ вже не відбуватиметься. Але що робити з уже виконаними контрактами? Автори законопроекту пропонували спеціальний уточнений порядок розсекречення таких документів: передбачалося, що під керівництвом Кабміну буде створено міжвідомчу експертну комісію, яка до кінця 2020 року перегляне контракти і вирішить, які з них можна розсекретити без шкоди для національної безпеки. НАКО підтримує такий колегіальний підхід, адже він дозволяє знайти оптимальний баланс між збереженням державної таємниці у випадках, коли це дійсно необхідно, і невід’ємним правом громадськості знати, на що йдуть бюджетні кошти.

На жаль, дане положення не увійшло до остаточного тексту законопроекту, і тепер розсекречення ДОЗ відбуватиметься на підставі загальних норм ЗУ “Про державну таємницю”. Що це означає? Що процес фактично контролюватиме СБУ, а розсекречення ДОЗ опиняється під загрозою. Закон зобов’язує переглядати доцільність обмеження доступу до інформації лише після спливу граничних строків (а це може бути 5, 10, 30 років) і при цьому дозволяє подовжувати ці строки. Таким чином, контракти ДОЗ, укладені за роки протистояння збройній агресії РФ, так і ризикують залишитися державною таємницею на невизначений строк, тоді як оригінальна версія законопроекту містила чіткі повноваження Кабміну організувати розсекречення ДОЗ у зазначені строки. Крім того, у цьому питанні СБУ має конфлікт інтересів, адже за багаторічною традицією там звикли засекречувати якомога більше. Тож наголошуємо, що без спеціального порядку розсекречування ДОЗ, який пропонували автори законопроекту, ініціатива розсекречення так і буде мертвою, адже її легко буде саботувати.

Унікальна підтримка законопроекту

Попри те, що законопроект 3298-д містить низку недоліків, важливо пам’ятати, що над ним вперше в історії сектору оборони України працювали всі ключові зацікавлені сторони: прозоро і у дусі співпраці. Це були і представники влади, і державних та приватних виробників озброєння та військової техніки, і громадянського суспільства. До складу робочих груп входили народні депутати з парламентського Комітету з національної безпеки, оборони і розвідки, представники Міністерства оборони України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Офісу Президента, Cлужби безпеки України, державного концерну «Укроборонпром», Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників озброєння та військової техніки, Асоціації “Українська оборонна та безпекова промисловість”. Незалежний антикорупційний комітет з питань з оборони був активно залучений до розробки цього закону як координатор з боку громадянського та експертного середовища.