Українське громадянство даватимуть військовослужбовцям – іноземцям та людям без громадянства.
20 серпня Верховна Рада ухвалила «Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України».
Тепер іноземці або особи без громадянства можуть це громадянство отримати, якщо вони проходили військову службу за контрактом. Навіть у разі припинення контракту чи звільнення з військової служби за станом здоров’я.
Також представники цих категорій до моменту отримання посвідки на тимчасове проживання перебувають на території України на законних підставах. Крім того, певні гарантії передбачені і для членів родин таких осіб.
Цей закон може вирішити деякі проблеми статусу іноземців та осіб без громадянства, які разом із нашими громадянами виборюють незалежність України.
Соціальні гарантії для учасників операції на Курщині.
20 серпня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Військовослужбовці, які наразі перебувають на Курщині, тепер мають право на:
– щомісячну додаткову винагороду у разі виконання бойового завдання;
– здобуття освіти інших вищих навчальних закладах без відриву від служби;
– безоплатний проїзд;
– належне пенсійне забезпечення;
– одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті),
інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
– відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і
матеріальної шкоди.
Завдяки цьому закону повною мірою реалізуються соціальні права військовослужбовців, які воюють на території держави-агресора та військовослужбовців, які воюють на території України. Дотепер ці соціальні права мали лише військовослужбовці, які воюють на території України.
Україна ратифікувала Римський статут
21 серпня Верховна Рада України схвалила Закон України «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» №3909-ІХ
Ключові моменти ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі – МКС):
– юрисдикція МКС поширюється на особливо тяжкі злочини;
– взаємодія з МКС здійснюється через дипломатичні канали, Офіс Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) та Міністерства юстиції України (з питань виконання рішень МКС);
– річний членський внесок України становитиме для функціонування МКС –
235 048 євро.
Ратифікація Римського статуту допоможе притягнути винних до відповідальності за найбільш масштабні злочини (зокрема, геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності), сприятиме імплементації вітчизняного законодавства до правової системи ЄС.
90 позовів та 6 обвинувальних вироків: тимчасова слідча комісія ВРУ надала звіт за рік роботи
6 серпня група депутатів ( Цабаль Володимир, Сова Олександр, Ковальчук Олександр), Євтушок Сергій, Мороз Володимир, Ар'єв Володимир, Кінзбурська Вікторія, Ларін Сергій, Пасічний Олександр, Леонов Олексій, Аліксійчук Олександр) внесла проєкт Постанови про звіт роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень законодавства при публічних закупівлях під час воєнного стану.
Комісія подала свій звіт щодо порушень за період 9 липня 2023 по 5 липня 2024 року. Згідно з документом, за перше півріччя комісія опрацювала близько 100 закупівель від 52 замовників. У другому півріччі робота комісії була зосереджена на пошуку шляхів розв'язання проблем, які виникли у сфері публічних закупівель.
У процесі роботи комісія виявила такі проблеми:
– поділ предмету закупівлі на частини, аби не використовувати тендери;
– формування дискримінаційних вимог до учасників закупівель. І тоді перемагає заздалегідь визначений учасник.
– безпідставне укладення прямих договорів без конкурентних процедур.
Також за матеріалами роботи комісії пред’явлено в інтересах держави:
– 24 позови на суму понад 1 млрд грн — протягом 2024-го року Донецькою обласною прокуратурою
– 66 позовів на суму 3 731 млн грн — за період дії воєнного стану Житомирською обласною прокуратурою
– 6 обвинувальних вироків щодо держслужбовців за обвинуваченням у службові недбалості у сфері закупівлі електричної енергії та інших енергоносіїв (за 2023-2024 рік) Волинською обласною прокуратурою.
В Україні впроваджується служба супроводу для військовослужбовців та членів їх сімей
20 серпня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 948 «Деякі питання впровадження діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей».
Ця постанова започатковує службу супроводу для військовослужбовців, осіб служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей при військових частинах, навчальних закладах військового спрямування, закладах охорони здоров’я, які підпорядковані військовим частинам;
Основні напрямки діяльності служби:
– супроводження військовослужбовців, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання та комунікація з членами їх сім’ї;
– допомога в оформленні пільг членам сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти за особливих обставин, захоплених в полон військовослужбовців;
– забезпечення оформлення посвідчень, що підтверджують статус особи;
– комунікація служб супроводу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для надання соціальної підтримки (допомоги) військовослужбовцям;
– надає консультації військовослужбовцям щодо можливості безоплатного протезування.
Виведення функції захисту прав військовослужбовців в єдину окрему службу надасть можливість покращити стандарти підтримки військовослужбовців в усьому секторі безпеки та оборони, централізовано та за єдиним стандартом реалізовувати державну політику в цій сфері.
Ухвалені нові, пріоритетні напрями цифрової трансформації у сфері оборони на 2024—2026 роки
2 серпня Кабінет міністрів ухвалив Розпорядження №735-р “Деякі питання цифрової трансформації”, яке визначає пріоритетні напрями цифровізації на 2024—2026 роки. У сфері оборони заплановано зокрема:
– Створити Державний веб-портал електронних послуг у сфері національної безпеки і оборони та мобільний додаток для нього.
– Розробити систему для обліку правопорушень у Збройних Силах.
– Запустити систему контролю за транспортними засобами під назвою “Перепустка 2.0”.
– Впровадити систему управління оборонними ресурсами.
– Створити систему для фінансового та економічного управління військовими частинами й іншими підрозділами.
На думку експертів НАКО, централізація чутливої інформації може призвести до серйозних наслідків у разі її витоку. Але таке спрощення обліку і використання ресурсів позитивно позначиться на підвищенні ефективності стратегічного планування в Збройних Силах України. Запропоновані нововведення також важливі у перспективі, оскільки спрямовані на посилення прозорості даних у секторі безпеки і оборони та пропонують план дій на найближчий час в пріоритетному секторі реформ. А це зміцнить позиції України під час переговорів із міжнародними партнерами.
Демобілізація для оборонців, які служать понад 36 та 12 місяців
На початку серпня народні депутати (Порошенко Петро, Герасимов Артур , Бондар Михайло, Саврасов Максим , Павленко Ростислав , Синютка Олег , Федина Софія, Геращенко Ірина, Ар'єв Володимир, Никорак Ірина, Гончаренко Олексій, Іонова Марія), В'ятрович Володимир , Княжицький Микола, Зінкевич Яна, Климпуш-Цинцадзе Іванна, Безугла Мар'яна) подали законопроєкт №11460, який пропонує зміни до деяких законів України, що мають підвищити мотивацію та захисту прав військовослужбовців під час воєнного стану.
Що саме пропонують?
– Звільнення від служби для тих, хто прослужив 36 місяців – з яких 12 місяців виконували бойові завдання.
– Звільнення від мобілізації на 12 місяців після звільнення з військової служби на підставі трирічного строку служби.
– Подвійні грошові виплати тим, хто погодиться служити після 36 місяців.
– Заборону переведення військових до іншої частини без їхньої згоди, якщо вони обрали конкретну частину для служби.
– Право на виїзд за кордон для певних категорій військовозобов'язаних: зокрема народних депутатів, осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше дітей, самотніх батьків, осіб, звільнених з полону, та осіб до 25 років.
– Повне бронювання працівників НАБУ, ДСНС, прикордонної служби, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки.
На думку експертів НАКО, окремі положення закону є популістичними. Звільнення від служби тих, хто прослужив понад 36 місяців, неможливе зокрема тому, що тих, хто служить наразі – немає ким замінити фізично. І пропозиція із подвоєнням виплат тим, хто погодиться служити після 36-ти місяців, теж не видається реалістичною – на це немає грошей у бюджеті. Переведення військових до інших частин наразі є прерогативою їхнього командування, адже саме командування вирішує, де людина максимально ефективна. Якщо військовослужбовець не згодний з переведенням, то завжди може подати до суду. З-поміж потенційних ризиків законопроєкту – відкриття кордону для більшої кількості категорій чоловіків.
20 серпня Верховна Рада ухвалила «Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України».
Тепер іноземці або особи без громадянства можуть це громадянство отримати, якщо вони проходили військову службу за контрактом. Навіть у разі припинення контракту чи звільнення з військової служби за станом здоров’я.
Також представники цих категорій до моменту отримання посвідки на тимчасове проживання перебувають на території України на законних підставах. Крім того, певні гарантії передбачені і для членів родин таких осіб.
Цей закон може вирішити деякі проблеми статусу іноземців та осіб без громадянства, які разом із нашими громадянами виборюють незалежність України.
Соціальні гарантії для учасників операції на Курщині.
20 серпня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Військовослужбовці, які наразі перебувають на Курщині, тепер мають право на:
– щомісячну додаткову винагороду у разі виконання бойового завдання;
– здобуття освіти інших вищих навчальних закладах без відриву від служби;
– безоплатний проїзд;
– належне пенсійне забезпечення;
– одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті),
інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
– відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і
матеріальної шкоди.
Завдяки цьому закону повною мірою реалізуються соціальні права військовослужбовців, які воюють на території держави-агресора та військовослужбовців, які воюють на території України. Дотепер ці соціальні права мали лише військовослужбовці, які воюють на території України.
Україна ратифікувала Римський статут
21 серпня Верховна Рада України схвалила Закон України «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» №3909-ІХ
Ключові моменти ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі – МКС):
– юрисдикція МКС поширюється на особливо тяжкі злочини;
– взаємодія з МКС здійснюється через дипломатичні канали, Офіс Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) та Міністерства юстиції України (з питань виконання рішень МКС);
– річний членський внесок України становитиме для функціонування МКС –
235 048 євро.
Ратифікація Римського статуту допоможе притягнути винних до відповідальності за найбільш масштабні злочини (зокрема, геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності), сприятиме імплементації вітчизняного законодавства до правової системи ЄС.
90 позовів та 6 обвинувальних вироків: тимчасова слідча комісія ВРУ надала звіт за рік роботи
6 серпня група депутатів ( Цабаль Володимир, Сова Олександр, Ковальчук Олександр), Євтушок Сергій, Мороз Володимир, Ар'єв Володимир, Кінзбурська Вікторія, Ларін Сергій, Пасічний Олександр, Леонов Олексій, Аліксійчук Олександр) внесла проєкт Постанови про звіт роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень законодавства при публічних закупівлях під час воєнного стану.
Комісія подала свій звіт щодо порушень за період 9 липня 2023 по 5 липня 2024 року. Згідно з документом, за перше півріччя комісія опрацювала близько 100 закупівель від 52 замовників. У другому півріччі робота комісії була зосереджена на пошуку шляхів розв'язання проблем, які виникли у сфері публічних закупівель.
У процесі роботи комісія виявила такі проблеми:
– поділ предмету закупівлі на частини, аби не використовувати тендери;
– формування дискримінаційних вимог до учасників закупівель. І тоді перемагає заздалегідь визначений учасник.
– безпідставне укладення прямих договорів без конкурентних процедур.
Також за матеріалами роботи комісії пред’явлено в інтересах держави:
– 24 позови на суму понад 1 млрд грн — протягом 2024-го року Донецькою обласною прокуратурою
– 66 позовів на суму 3 731 млн грн — за період дії воєнного стану Житомирською обласною прокуратурою
– 6 обвинувальних вироків щодо держслужбовців за обвинуваченням у службові недбалості у сфері закупівлі електричної енергії та інших енергоносіїв (за 2023-2024 рік) Волинською обласною прокуратурою.
В Україні впроваджується служба супроводу для військовослужбовців та членів їх сімей
20 серпня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 948 «Деякі питання впровадження діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей».
Ця постанова започатковує службу супроводу для військовослужбовців, осіб служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей при військових частинах, навчальних закладах військового спрямування, закладах охорони здоров’я, які підпорядковані військовим частинам;
Основні напрямки діяльності служби:
– супроводження військовослужбовців, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання та комунікація з членами їх сім’ї;
– допомога в оформленні пільг членам сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти за особливих обставин, захоплених в полон військовослужбовців;
– забезпечення оформлення посвідчень, що підтверджують статус особи;
– комунікація служб супроводу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для надання соціальної підтримки (допомоги) військовослужбовцям;
– надає консультації військовослужбовцям щодо можливості безоплатного протезування.
Виведення функції захисту прав військовослужбовців в єдину окрему службу надасть можливість покращити стандарти підтримки військовослужбовців в усьому секторі безпеки та оборони, централізовано та за єдиним стандартом реалізовувати державну політику в цій сфері.
Ухвалені нові, пріоритетні напрями цифрової трансформації у сфері оборони на 2024—2026 роки
2 серпня Кабінет міністрів ухвалив Розпорядження №735-р “Деякі питання цифрової трансформації”, яке визначає пріоритетні напрями цифровізації на 2024—2026 роки. У сфері оборони заплановано зокрема:
– Створити Державний веб-портал електронних послуг у сфері національної безпеки і оборони та мобільний додаток для нього.
– Розробити систему для обліку правопорушень у Збройних Силах.
– Запустити систему контролю за транспортними засобами під назвою “Перепустка 2.0”.
– Впровадити систему управління оборонними ресурсами.
– Створити систему для фінансового та економічного управління військовими частинами й іншими підрозділами.
На думку експертів НАКО, централізація чутливої інформації може призвести до серйозних наслідків у разі її витоку. Але таке спрощення обліку і використання ресурсів позитивно позначиться на підвищенні ефективності стратегічного планування в Збройних Силах України. Запропоновані нововведення також важливі у перспективі, оскільки спрямовані на посилення прозорості даних у секторі безпеки і оборони та пропонують план дій на найближчий час в пріоритетному секторі реформ. А це зміцнить позиції України під час переговорів із міжнародними партнерами.
Демобілізація для оборонців, які служать понад 36 та 12 місяців
На початку серпня народні депутати (Порошенко Петро, Герасимов Артур , Бондар Михайло, Саврасов Максим , Павленко Ростислав , Синютка Олег , Федина Софія, Геращенко Ірина, Ар'єв Володимир, Никорак Ірина, Гончаренко Олексій, Іонова Марія), В'ятрович Володимир , Княжицький Микола, Зінкевич Яна, Климпуш-Цинцадзе Іванна, Безугла Мар'яна) подали законопроєкт №11460, який пропонує зміни до деяких законів України, що мають підвищити мотивацію та захисту прав військовослужбовців під час воєнного стану.
Що саме пропонують?
– Звільнення від служби для тих, хто прослужив 36 місяців – з яких 12 місяців виконували бойові завдання.
– Звільнення від мобілізації на 12 місяців після звільнення з військової служби на підставі трирічного строку служби.
– Подвійні грошові виплати тим, хто погодиться служити після 36 місяців.
– Заборону переведення військових до іншої частини без їхньої згоди, якщо вони обрали конкретну частину для служби.
– Право на виїзд за кордон для певних категорій військовозобов'язаних: зокрема народних депутатів, осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше дітей, самотніх батьків, осіб, звільнених з полону, та осіб до 25 років.
– Повне бронювання працівників НАБУ, ДСНС, прикордонної служби, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки.
На думку експертів НАКО, окремі положення закону є популістичними. Звільнення від служби тих, хто прослужив понад 36 місяців, неможливе зокрема тому, що тих, хто служить наразі – немає ким замінити фізично. І пропозиція із подвоєнням виплат тим, хто погодиться служити після 36-ти місяців, теж не видається реалістичною – на це немає грошей у бюджеті. Переведення військових до інших частин наразі є прерогативою їхнього командування, адже саме командування вирішує, де людина максимально ефективна. Якщо військовослужбовець не згодний з переведенням, то завжди може подати до суду. З-поміж потенційних ризиків законопроєкту – відкриття кордону для більшої кількості категорій чоловіків.