У червні 2024 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України запустило портал War&Sanctions, щоб протидіяти спробам Росії обходити санкції та продовжувати війну проти України. Фактично портал є відкритою базою спонсорів та співучасників збройної агресії РФ. «Ці дані допомагають виробляти довгострокові стратегії впливу чи боротьби зі злочинами РФ», — пояснив представник ГУР МОУ Анатолій Астаф’єв.
Станом на травень 2025 року ресурс містить девʼять розділів з актуальною інформацією про:
- понад 4,6 тис. іноземних компонентів у 164 зразках російської зброї;
- 1180 іноземних верстатів, які Росія використовує у виробництві зброї;
- 817 морських суден, задіяних в обході санкцій, перевезенні зброї та викраденої української продукції;
- 243 підприємства російського ВПК;
- санкційні списки країн-партнерів України;
- 316 фізичних та 164 юридичних осіб, причетних до депортації українських дітей;
- 996 обʼєктів української культурної спадщини, які викрала або знищила Росія;
- 110 російських пропагандистів;
- 149 спортсменів, які РФ використовує як інструмент пропаганди та обходу санкцій.
У кожному розділі є документи, фото та факти, що підтверджують військові злочини Росії. Завдяки цьому портал є джерелом перевіреної інформації для журналістів-розслідувачів, міжнародних партнерів та бізнесу.
За словами представника ГУР МОУ Андрія Юсова, портал War&Sanctions дає інструменти для боротьби з країнами та компаніями, які порушують міжнародне право та свідомо чи несвідомо допомагають Росії вести війну проти України. Та щоб ці інструменти працювали, необхідна спільна злагоджена робота дипломатів, журналістів, громадських активістів і державних установ, зазначив він.
Аналітики НАКО також послуговуються даними порталу у своїй роботі. «Готуючи аналітичні довідки, ми працювали з розділом "Компоненти у зброї" і звіряли інформацію з даними інших партнерів. Іноді дані на порталі були більш точними або там було інше фото. Крім того, там є унікальні дані, яких немає у відкритих джерелах. Наприклад, я знайшла там інформацію про деякі іноземні верстати на російських заводах», — розповіла молодша дослідниця НАКО Марта Харинович.