Обхід санкцій нагадує міфічну гідру: щойно перекривають одну схему, як замість неї виникають нові. Тож боротьба з санкційними схемами перетворюється на безперервний процес. Як зробити його швидшим та ефективнішим? Це обговорили учасники дискусії у форматі Defence Talks, яку НАКО провела 21 липня 2026 року. На події ми презентували дослідження «“Слідуй за адресою”: спільні офіси, компанії-прокладки та ланцюги постачання мікроелектроніки до Росії» (англійською — “Follow the Address: Shared Offices, Shell Companies, and Microelectronics Supply Chains to Russia”).
Участь у дискусії взяли:
- Богдан Чумак, представник Управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України;
- Вікторія Вишнівська, старша дослідниця НАКО;
- Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center;
- Юрій Пойта, старший асоційований аналітик Mercator Institute for China Studies (MERICS);
- Олександр Моісеєнко, заступник головного редактора United 24 Media.
Пріоритети наступних санкційних пакетів ЄС окреслив Богдан Чумак. Обмеження насамперед стосуватимуться тіньового флоту РФ, постачання іноземної мікроелектроніки в Росію, протидії обходу санкцій та додаткових заходів щодо російського СПГ.
Дослідження «“Слідуй за адресою”: спільні офіси, компанії-прокладки та ланцюги постачання мікроелектроніки до Росії» презентувала Вікторія Вишнівська, старша дослідниця НАКО. Проаналізувавши 180 000 митних декларацій, наші експерти ідентифікували 1 800 комерційних адрес. Їх використовують компанії, що постачають мікроелектроніку до РФ в обхід санкцій.
За словами Вишнівської, компанії змінюються і зникають, тоді як адреси є більш сталими. Їх продовжують використовувати інші постачальники, які ще не потрапили під санкції. «За дослідженням НАКО видно, що санкційна політика, експортний контроль і комплаєнс насправді мають враховувати просторовий ризик. Фізична адреса може бути і є самостійним індикатором ризику», — наголосила Вишнівська.
Окремо Вікторія наголосила: це дослідження є унікальним через надзвичайно складну методологію. Найскладнішим був етап очистки, верифікації та нормалізації даних, отриманих з митних декларацій. Зокрема, експерти НАКО виправляли численні одруківки та помилки машинного перекладу в назвах компаній. А також визначали, чи різні варіанти написання китайських адрес і назв бізнес-центрів насправді стосуються одного місця.
Богдан Чумак додав, що помилки в назвах компаній та адресах можуть вносити навмисно. Це ускладнює ідентифікацію компаній та збір доказів для їх санкціонування. Наприклад, на суднах тіньового флоту РФ свідомо допускають неточності у документації, щоб приховати схеми обходу санкцій.
Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center та редакторка дослідження НАКО про співпрацю авторитарних режимів, наголосила, що російську агресію проти України слід розглядати не як «локальну проблему». А як частину глобального виклику. Росія, Китай, Іран і КНДР дедалі глибше координують свої дії. І саме ця співпраця допомагає Кремлю продовжувати війну.
«Росія з її менш ніж 4% світового ВВП не змогла б так довго вести війну без підтримки Китаю. Сьогодні майже 90% компонентів подвійного призначення потрапляють до Росії саме через Китай. Тому це питання не лише України — це питання того, як авторитарні режими спільно намагаються переглянути світовий порядок», — наголосила Давліканова.
Юрій Пойта, старший асоційований аналітик Mercator Institute for China Studies (MERICS), зазначив, що Китай цілеспрямовано підтримує воєнну машину Росії. Якщо раніше йшлося переважно про постачання окремих електронних компонентів, то тепер — про двигуни, системи зв’язку, навігації. За словами експерта, у ЄС поступово зростає усвідомлення загрози від співпраці Китаю та Росії. Однак санкційної відповіді на неї поки недостатньо. «У кожному санкційному пакеті можуть бути одна-дві чи кілька китайських компаній. Але це не є ударом для китайської економіки і не змінює китайської політики», — сказав він.
Олександр Моісеєнко, заступник головного редактора United24 Media, поділився досвідом журналістських розслідувань у протидії обходу санкцій. За його словами, інформації та доказів для викриття мереж компаній-посередників достатньо, однак бракує скоординованих дій держав-партнерів. «Якби почали масово накладати санкції на ці компанії, це реально зупинило б поставки — принаймні на певний час. Вони створили б нові компанії, але з ними теж можна було б боротися. Насправді проблема в тому, що сьогодні немає глобальної стратегії боротьби», — сказав він.
Ми провели презентацію дослідження за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».