Яким був 2024 рік для безпеки і оборони України?
2024 рік став третім роком повномасштабної війни та одинадцятим роком боротьби з російською агресією. Попри війну Україна продовжує зміцнювати свою оборону, реформувати армію та працювати над євроінтеграцією.
Головні події року, які вплинули на сектор безпеки і оборони:
Новий міністр оборони — Рустем Умєров
У свій перший рік на посаді міністр приділив увагу боротьбі з корупцією, і це допомогло уникнути гучних скандалів, як це було за попереднього керівництва. Він також запустив важливі зміни в медичному забезпеченні, цифровізації та скороченні паперової документації.
Але через відсутність чіткого плану реформи виглядали розірваними. Були проблеми з мобілізацією, кадрами та закупівлею військового обладнання. До того ж у міністерстві не завжди вдавалося добре координувати роботу, що вплинуло на співпрацю з іншими країнами. Більше деталей — в огляді НАКО.
Робота Парламенту у секторі безпеки і оборони
У 2024 році Верховна Рада працювала більше на реагування на проблеми, ніж на випередження прояви цих проблем. Деякі важливі питання, наприклад, тривалість служби мобілізованих, так і не вирішили.
Серед найважливіших змін, підтриманих Парламентом, є зміни до законодавства України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, які зобов’язують оновлювати дані, носити з собою військово-облікові документи, змінюють порядок оповіщення військовозобов’язаних та запроваджують базову військову підготовку тощо.
Також можна виокремити ухвалення 22 лютого 2024 року Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління”. У ньому уточнили розподіл повноважень між керівними органами підприємств та запровадили Політику державної власності.
Також у рамках парламентського контролю тимчасові слідчі комісії надали звіти щодо:
- використання міжнародної допомоги під час воєнного стану.
- дотримання законодавства під час публічних закупівель.
- розподілу бюджетних коштів на облаштування укріплень, закупівлю дронів і засобів радіоелектронної боротьби.
На 2025 рік головним завданням залишається посилення парламентського контролю та відновлення впливу профільного комітету для формування цілісної оборонної політики.
Розвиток оборонної промисловості
В оборонній промисловості України працює понад 800 компаній, які забезпечують армію. За словами премʼєр-міністра Дениса Шмигаля: “У сегменті дронів вітчизняна продукція складає понад 96%, через проект “Армія дронів” закупили понад 1,2 млн безпілотників. Значно просунулася ракетна програма, була створена українська далекобійна зброя”.
АТ «Українська оборонна промисловість» продовжує впроваджувати стандарти корпоративного управління. Станом на вересень 2024 року 42 підприємства вже перетворено на господарські товариства (ТОВ і АТ), з них 14 – у 2024 році. Детальніше про корпоратизацію в оборонному секторі читайте у публікації НАКО.
Також продовжено реалізацію проєкту «Defense tech cluster BRAVE 1» — інноваційного кластеру для розвитку військових технологій в Україні. Ініціатива реалізується у співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, РНБО, Міністерства стратегічних галузей та Міністерства економіки України. Основні напрями діяльності кластеру охоплюють розробку систем і засобів ураження, безпілотних апаратів та боєприпасів, технологій розмінування та кібербезпеки.
Згідно зі звітом за три квартали 2024 року, розробники вітчизняних оборонних технологій залучили понад $25 мільйонів іноземних інвестицій — це вп'ятеро більше, ніж за весь 2023 рік. Крім того, було оновлено грантову підтримку для українських розробників: розмір грантів тепер варіюється від 500 тисяч до 2 мільйонів гривень, що сприяє активнішому розвитку перспективних проєктів у сфері оборонних технологій.
Більше інформації про результати розвитку українського оборонно-промислового комплексу в публікації заступника Міністра оборони України.
Санкційна політика проти Російської Федерації.
За 1000 днів війни вдалося досягти вагомих результатів у санкційній політиці. Одним із ключових досягнень стало нафтове ембарго ЄС, яке суттєво знизило доходи Росії від експорту нафти. Також було введено списки критичних компонентів для російського військово-промислового комплексу, які підпадають під посилений експортний контроль.
Водночас залишаються значні прогалини в ефективності санкцій. Деякі країни продовжують залежати від російської нафти, що ускладнює виконання обмежень. Росія активно використовує «тіньовий флот» для обходу санкцій. Окрім цього, міжнародні компанії продовжують працювати на території РФ, що підриває загальну результативність санкційної політики. Більше деталей — в огляді НАКО.
Безпекові угоди України: підтримка та зміцнення оборони під час війни
За 2024 рік Україна уклала 27 безпекових угод з різними державами, у тому числі країнами G7, Європейським Союзом та іншими партнерами. Ці угоди передбачають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а також співпрацю у сфері оборонних технологій. Зокрема, угоди з США та Японією – підтверджують їхню підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також готовність надавати довгострокову допомогу для посилення оборонного потенціалу. Детальний аналіз наслідків цих угод – в огляді експерта НАКО.
Скандали в оборонному секторі
Наприкінці 2024 року у секторі оборони України відбулося кілька гучних скандалів. Одним із них – непрозорі закупівлі боєприпасів для Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Кабінет Міністрів виділив 23 млрд гривень на ці закупівлі, залучивши ненадійного посередника, який вимагав повної передоплати. Швидке ухвалення рішення, співпраця з посередницькою фірмою та ігнорування існуючих механізмів закупівель, – через Агенцію оборонних закупівель або АТ “Українська оборонна промисловість”, поставили під сумнів прозорість і ефективність цього процесу.
Ще однією проблемою стала низька якість українських мін для Збройних сил України. Дефекти 120-мм і 82-мм мін – відхилення від цілі, невиходи, нерозриви та догоряння пороху в стволі, свідчать про недоліки технологічного виробництва та слабкий контроль якості з боку військових представництв Міноборони. Більше інформації – в публікації НАКО.
Також у сфері централізованих закупівель Міноборони відбулися зміни, які викликали занепокоєння експертів. У жовтні 2024 року були створені наглядові ради для Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу за участі міжнародних партнерів, проте вже в грудні статути цих підприємств змінили. Нововведення дозволяють Міноборони безпосередньо змінювати керівників і давати обов’язкові вказівки, що суперечить Керівним принципам ОЕСР, стандартам НАТО та українському законодавству.
Ці події вказують на накопичення серйозних проблем у секторі оборони, які потребують термінового вирішення. Відсутність системного підходу та чіткого бачення пріоритетів реформ призводить до ситуацій, коли навіть перспективні ініціативи перетворюються на хаотичне «гасіння пожеж». У нинішніх умовах Україна має продемонструвати рішучість у вирішенні внутрішніх проблем, щоб посилити обороноздатність і зміцнити довіру міжнародних партнерів.